Періодизація еволюційних явищ

Мета уроку: ознайомити учнів з основними етапами еволюції органічного світу, з періодизацією еволюційних явищ; поглибити знання учнів про розвиток органічного світу на Землі; розвивати в учнів пам’ять і увагу, уміння узагальнювати і систематизувати інформацію, навички пошукової діяльності, логічне і критичне мислення; виховувати цікавість до живих об’єктів та історії розвитку органічного світу, формувати науковий світогляд.

Очікувані результати: учні мають називати ери, періоди розвитку Землі; учні мають характеризувати еволюційні події в протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери.

Тип уроку: урок засвоєння знань.

n  1.      Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

n  2.      Повідомлення теми, мети і завдань уроку

2.1. Повідомлення теми уроку.

2.2. Визначення мети уроку і завдань, які необхідно виконати для досягнення цієї мети.

Ú Запитання до учнів:

— Якою може бути основна мета нашого уроку?

— Які завдання можна їй підпорядкувати?

Мета уроку: ознайомитися з періодизацією еволюційних явищ.

Завдання уроку:

1.   Дізнатися більше про основні етапи еволюції органічного світу.

2.   Пригадати основні ери та періоди розвитку Землі, дізнатися про них більше.

3.   Поглибити свої знання про розвиток органічного світу на Землі.

n  3.      Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

3.1. Тестове завдання з одним правильним варіантом відповіді.

3.1. Тестове завдання з одним правильним варіантом відповіді

1.   Виникнення нового виду — це приклад:

А         дрейфу генів

Б          мікроеволюції

В          макроеволюції

2.   Гіпотеза, згідно з якою життя на Землі виникло з космосу:

А         креаціонізм

Б          стаціонарного стану

В          панспермії

3.   Першими на Землі з’явилися:

А         прокаріоти

Б          одноклітинні еукаріоти

В          багатоклітинні еукаріоти

4.   Виникнення нового роду є прикладом:

А         дрейфу генів

Б          мікроеволюції

В          макроеволюції

5.   Поява трикамерного серця у плазунів — це приклад:

А         ідіоадаптації

Б          ароморфозу

В          дегенерації

6.   Гіпотеза, згідно з якою життя на Землі виникло завдяки Творцю:

А         креаціонізм

Б          стаціонарного стану

В          панспермії

7.   Першими виникли:

А         голкошкірі

Б          круглі черви

В          губки

8.   Першою була:

А         архейська ера

Б          протерозойська ера

В          палеозойська ера

9.   Гіпотеза, згідно з якою життя на Землі існувало завжди:

А         біохімічна

Б          стаціонарного стану

В          панспермії

10. Людина з’явилась:

А         у палеозойську еру

Б          мезозойську еру

В          кайнозойську еру

11. Вимерлими є такі рослини:

А         мохоподібні

Б          рініофіти

В          псилофіти

12. Першими виникли:

А         бактерії

Б          водорості

В          гриби

Відповіді: 1. Б; 2. В; 3. А; 4. В; 5. Б; 6. А; 7. В; 8. А; 9. Б; 10. В; 11. Б; 12. А.

3.2. Фронтальне опитування.

1.   Скільки геологічних ер вам відомо?

2.   На які етапи вони поділяються?

3.   В якій ері живемо ми зараз?

4.   В якому періоді?

n  4.      Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя

Земля — це гігантська кам’яна куля, що рухається по своїй орбіті у космічному просторі зі швидкістю майже 3000 м/с. Важить вона 6 мільярдів трильйонів тонн. Майже дві третини кам’яної поверхні Землі вкриті водою — це моря та океани. Вільну від води частину займає суша. Землю оточує газова оболонка (повітря), що називається атмосферою. Вона сягає від поверхні Землі на висоту близько 700 кілометрів — далі починається безповітряний простір. Наша планета жива. Її населяють безліч живих організмів. Вона постійно змінюється.

n  5.      Засвоєння нового матеріалу

Учитель розкреслює таблицю на дошці, а учні — у зошитах. Найдавніші ери (архейську і протерозойську) учні коротко описують разом з учителем.

План пояснення нового матеріалу

1.   Архейська і протерозойська ери. (Розповідь учителя, заповнення таблиці, демонстрування скам’янілостей, відбитків, викопних решток рослин і тварин, фільмів, діафільмів, схем.)

2.   Палеозойська, мезозойська і кайнозойська ери. («Ажурна пилка», пошуковий метод, заповнення таблиці.)

«Ажурна пилка»

Учнів розподілити на три групи згідно з тією темою, яку вони опрацьовують самостійно:

1 група — палеозойська ера;

2 група — мезозойська ера;

3 група — кайнозойська ера.

Учитель розкреслює узагальнюючу таблицю на дошці, яку учні заповнюють протягом усього уроку на відповідних етапах.

Розвиток органічного світу

№ з/п	Назва геологічної ери	Назва періоду	Особливості умови середовища існування	Флора	Фауна
1	Архейська
2	Протерозойська
3	Палеозойська
4	Мезозойська
5	Кайнозойська

1.   Архейська і протерозойська ери

Розповідь учителя, заповнення таблиці, демонстрування скам’янілостей, відбитків, викопних решток рослин і тварин, фільмів, діафільмів, схем

Архейська ера — найдавніша ера в геологічній історії Землі; нижній підрозділ докембрію.

Первісна кора, що утворилася внаслідок охолодження поверхні Землі, безперервно руйнувалася парою і газом, які зсередини виділяла розжарена речовина. Лава, вивержена мільйонами вулканів, застигала на поверхні, утворюючи первісні гори
і плоскогір’я, материки та океанічні западини.

Щільна атмосфера також охолоджувалась, унаслідок чого випадали великі дощі. На гарячій земній поверхні вони миттєво перетворювалися на пару. Густі хмари огорнули Землю, заважаючи сонячним променям зігрівати її поверхню. Тверда кора охолола, океанічні западини заповнилися водою.

Первісний океан, річки, атмосфера руйнували первісні гори й материки, утворюючи перші осадочні породи.

Протерозойська ера — найдовша в історії Землі. Приблизно 2 млрд років тому вміст кисню в атмосфері досяг рівня 1 %. Така цифра цілком достатня для того, щоб забезпечити життєдіяльність одноклітинних анаеробних організмів.

У породах протерозою знайдено відклади моря, суші, річок, гір, пустинь
і льодовиків. Отже, клімат протерозою був досить різноманітним. Морські відклади вкриті відкладами вулканів, на яких також лежать морські відклади. Звідси можна зробити висновок, що періоди спокійного розвитку земної кори протерозою змінювалися бурхливими горотворними процесами.

2.   Палеозойська, Мезозойська і Кайнозойська ери

«Ажурна пилка», пошуковий метод, заповнення таблиці

1 група. Палеозойська ера

Палеозойська ера (від грец. palaio — старий та zoion — тварини) — геологічна ера, що підрозділяється на шість геологічних періодів. Від найранішого до найпізнішого: Кембрій, Ордовик, Силур, Девон, Карбон і Перм.

Протягом палеозойської ери органічний світ завоював сушу. Серед тварин з’явилися перші хребетні, серед рослин — спорові та хвойні.

2 група. Мезозойська ера

Мезозойська ера (від грец. μεσο — середній та грец. ζωον — життя) — це ера середнього життя, що настала після палеозойської і змінилася кайнозойською ерою. Названо її так тому, що флора і фауна цієї ери є перехідними між палеозойською
і кайнозойською. У мезозойську еру поступово формуються сучасні обриси материків
і океанів, сучасні морські фауна і флора.

Мезозойська ера поділяється на три періоди: тріасовий, юрський і крейдовий.

На початку мезозойської ери вимерло багато деревоподібних вищих спорових рослин, що були дуже поширеними раніше, зникли амфібії — стегоцефали, не стало багатьох морських безхребетних трилобітів, чотирипроменевих коралів, гоніатитів тощо. Їх змінили голонасінні рослини гінкгові, бенетитові, саговникові, хвойні та ін.

Наприкінці мезозою, у крейдовому періоді, з’явилися перші покритонасінні рослини — платани, лаври, магнолії, різні бобові тощо. Серед безхребетних широкого розвитку набули молюски, устриці, іноцерами, а з-поміж головоногих — ператити, амоніти, белемніти та ін.

Рослинність мезозойської ери характеризувалася розвитком голонасінних, зокрема папоротей, саговників, хвощів, хвойних, з’явились перші покритонасінні (магнолія, фікус, верба, клен та ін.). Серед тварин переважали плазуни, у морях — молюски, з’явились перші ссавці, першоптахи (археоптерикси).

3 група. Кайнозойська ера

Кайнозойська ера (від грец. καινός — новітній та ζωή — життя) — найновіша ера
в геологічній історії Землі. Настала близько 66–65 млн років тому, триває й досі.

У цю еру сформувалися сучасні рельєф, клімат, атмосфера, тваринний і рослинний світ, виникла людина.

Кайнозойська ера поділяється на три періоди: палеогеновий (нижньотретинний), неогеновий (верхньотретинний) і антропогенний (четвертинний).

n  6.      Узагальнення і закріплення знань

«Ти — мені, я — тобі»

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його будь-кому зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

n  7.      Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Учні самостійно підбивають підсумки уроку: називають ери та періоди розвитку органічного світу, характеризують їхні особливості.

n  8.      Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

8.1. Завдання для всього класу.

Підручник _______________________________________________________________

8.2. Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про появу рослин і тварин в різні періоди розвитку Землі, про еволюцію людини.